Такої великодньої прикраси, як в оселі киянки Тетяни Протчевої, цього року не буде ні в кого в світі. 30 годин знадобилося майстрині, щоб її виготовити. А вже не знаю, за який час вона ще й вигадає своїй новинці ім'я. Бо це не писанка, крашанка, мальованка, шкрьобанка чи крапанка. Вишиванкою ж її не назвеш - як сорочку. Про винахід пані Тетяни у Книзі рекордів України зазначено: "вишивка по шкаралупі". Може, хай це буде "рушничком-безкінечником"?

Найменувати щось усе-таки легше, ніж додуматись до незвичайного і з уяви перенести його в реальність. Тетяна Протчева зо два місяці мізкувала, як це виконати технічно. Усіляких інструментів, каже, використала чимало. Крім швейних - і стоматологічні: зокрема зігнуті хірургічні голочки. На традиційний український орнамент-оберіг "безконечник" на шкаралупі яйця пішло 15 метрів бавовняних ниток французького муліне.

У Тетяни Протчевої є нитки і з далекої Японії. Коли в цій країні вона знайомила 2005 року з українською вишивкою на іміджевій виставці в місті Нагоя, де було 136 країн-учасниць, місцева майстриня подарувала їй вузлик з люрексовим шовком і жмутом білих ниток. Поспілкуватися тоді жінки не змогли, бо пані Тетяна не знає японської мови, а та жінка не розмовляла англійською. А вже вдома, якось прокинувшись уночі, побачила, що в темній кімнаті щось світиться на столі. З'ясувалося: тихим сяйвом озвалося пасмо білих ниток, подарованих загадковою японкою.

Цими нитками Тетяна Протчева відтворює німб на іконах, які зважилася вишивати цього року після подорожі святими місцями в Ізраїлі і благословення у Фролівському монастирі в Києві. А ще світиться від такої нитки карта України, яку Тетяна вишила два роки тому.

На торішній всесвітній виставці "ЕКСПО-2010" в Шанхаї Тетяна Протчева презентувала в українському павільйоні свій творчий проект "Світ своїми руками": пропонувала відвідувачам зробити пару стібків хрестиком на спеціальній бавовняній тканині, де були позначені контурною ниткою кордони континентів і виокремлені Китай як країна виставки та Україна - батьківщина авторки проекту. Ця вишита карта стала експонатом музею в Шанхаї.

До речі, в інших павільйонах шанхайської виставки представників українського впізнавали за вишитими краватками Тетяни Протчевої. П'ять років тому презентувала таку ж краватку з українським орнаментом меру японського міста Хозу. Одразу пов'язала йому, а потім хотіла покласти її в коробочку, але високопосадовець попросив не знімати подарований аксесуар: сказав, хоче побути в ньому, бо він енергетичний. А найпершу краватку пані Тетяна вишила своєму синові, коли той був ще школярем. Каже, пішов у ній до ліцею просто з поваги до неї. А повернувся захоплений: "Мамо, це супер, вже є замовлення!"