Вівторок, 21.11.2017, 21:13
Вітаю Вас, Джура | RSS
Меню сайту
Календар
«  Лютий 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28
Онлайн ТВ

Украинская Баннерная Сеть


Украинская Баннерная Сеть
Головна » 2011 » Лютий » 4 » Економічна наркоманія. На кожного українця вже припадає понад тисячу доларів держборгу
21:17
Економічна наркоманія. На кожного українця вже припадає понад тисячу доларів держборгу

На кінець грудня річний обсяг позикових грошей, із допомогою яких країна зводить кінці з кінцями, знову перевалив за сотню мільярдів гривень. І вже кожна четверта гривня державних доходів іде на обслуговування боргу. Якщо Україна й далі нагромаджуватиме свої фінансові зобов’язання такими темпами, то в найближчому майбутньому вийде на обсяг держборгу, якого просто не зможе погасити...

Не щодня, а щогодини

Розрізняють два види боргів держав. Перший — державний (до нього входять прямий держборг і борг, гарантований державою) — результат фінансових запозичень держави, зроблених для покриття дефіциту бюджету. Другий — валовий зовнішній борг, до якого входять і державний зовнішній борг (уряду та Нацбанку), і недержавний (банків, компаній та корпорацій).

Економічної катастрофи в нашій країні вдалося уникнути тільки завдяки надшвидкісному нарощуванню насамперед державного боргу.

Упродовж 2009 року зобов’язання країни підросли на 15,2 млрд. дол., за 11 місяців минулого року — ще на 12,5 млрд. дол. (річний приріст 31,3%). Усього за неповних останніх три роки сукупний держборг України зріс майже втричі — із 17,5 млрд. до 52,2 млрд. дол., або близько 412 млрд. у гривневому еквіваленті (згідно з уточненими даними Мінфіну).

У тому числі державний і гарантований державою зовнішній борг становив близько 63% від загальної суми боргу, а державний і гарантований державою внутрішній борг — близько 37% від загальної суми боргу.

На кожного з нас уже припадає майже по 8500 гривень загальної державної заборгованості.

У лідерах серед європейських позичальників

Нарощування зобов’язань відбувається здебільшого за рахунок зовнішніх запозичень. Так, у вересні 2010 року уряд розмістив єврооблігацій на суму 2 млрд. дол., одержав транш кредиту МВФ stand-by. Свою лепту у внутрішній борг внесли ПДВ-облігації та ОВДП.

Раніше обсяг держборгу, крім традиційних коштів Міжнародного валютного фонду за програмою stand-by, підживлювався також надходженнями кредитних ресурсів від міжнародних організацій економічного розвитку (Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку), що перетворило Україну на одного з лідерів серед позичальників.

Україна, за даними на 6 січня 2011 року, продовжує залишатися другим позичальником МВФ за сумою виділених коштів за діючими кредитами stand-by, із сумою виділених коштів 9,25 млрд. SDR (14,2 млрд. дол.), після Румунії (9,8 млрд. SDR). До речі, за даними МВФ, третім позичальником за сумою виділених коштів є Греція — 9,13 млрд. SDR.

На частку України на початок 2011 року припадали приблизно кожні два з дев’яти доларів заборгованості всіх країн перед фондом за стандартними кредитними програмами.

Пікові виплати Києва на адресу МВФ випадуть на 2013 рік, коли, згідно з оцінками фонду, їх обсяг становитиме 3,79 млрд. SDR (5,79 млрд. дол.). 2011 року Україна муситиме виплатити МВФ тільки 0,23 млрд. SDR, у 2012-му і 2014 роках — приблизно по 2,45 млрд. SDR, а 2015 року — 0,98 млрд. SDR.
Страхова контора «Національний банк України»

Співвідношення сукупного боргу (прямий плюс гарантований) до ВВП у 2010 році сягнуло приблизно 38%, що, за міжнародними стандартами, взагалі вважається „дитячим" рівнем (згідно з Маастрихтським договором, держборг країни, котра входить або готується вступити до Євросоюзу, має бути меншим 60% ВВП).

Так, рівень держборгу США, за розрахунками МВФ, на 2015 рік сягне, практично, 100% ВВП (тепер трохи більше 83%). Середній розрахунок боргу у країнах ЄС становить близько 85%. Проте Україна — не Америка і навіть не Польща. Економіки країн незрівнянні за надійністю, та й відсотки з обслуговування боргу дуже різняться не на користь України.

Друкувати американські долари і євровалюту ми не маємо права, а українську гривню у світі, на жаль, ніхто не колекціонує. Тому „дозволеного" 60-відсоткового співвідношення борг—ВВП в Україні, швидше за все, не буде. Адже те, що для цивілізованих країн — норма, для нашої країни — економічна катастрофа. Чи розуміють це наші чиновники, чи все-таки вважають, що в нас у запасі понад 20% гарантованих запозичень?

Держборг збільшується значною мірою за рахунок його зовнішньої частини, яка номінується у вільно конвертованих грошових одиницях, що несе додаткові ризики.

Страхова контора для масштабного збільшення зобов’язань — це Національний банк України. Величина її страхового капіталу дорівнює величині золотовалютних резервів — зараз це близько 34,6 млрд. дол. За даними НБУ, міжнародні резерви України протягом 2010 року збільшилися на 8,1 млрд. дол., тобто на 30,5%. Зростання відбувалося переважно у першому півріччі минулого року, у другому півріччі ринкова тенденція змінилася на протилежну, і НБУ був змушений проводити інтервенції для підтримання курсу. Тим часом міжнародні резерви все одно збільшувалися, насамперед за рахунок грошей від випуску суверенних єврооблігацій (2 млрд. дол.).

Незважаючи на таке активне збільшення резервів, їх розмір досі ще далекий від „безпечного", визначеного в міжнародній практиці на рівні 100% від короткострокового боргу країни (44 млрд. дол. на кінець 2010 року).

До речі, чисті резерви НБУ (за винятком кредитів МВФ, що пішли на поповнення золотовалютних резервів) становили на кінець минулого року всього близько 21 млрд. дол.

Як уже зазначалося, крім прямого держборгу і гарантованих державою зобов’язань, є ще й валовий борг держави та приватних корпорацій.
Астрономічний вал

Під валовим зовнішнім боргом (ВЗБ) розуміють державний зовнішній борг (уряду та Нацбанку) і недержавний (банків, національних та акціонерних компаній, у тому числі позичені кошти у своїх материнських закордонних компаній). Інакше кажучи, враховуються всі борги в іноземній валюті.

І ось цей показник державної і приватної заборгованості „плаває" в нас на рівні близько 90% від ВВП. Валовий зовнішній борг України тільки за II квартал минулого року збільшився на 1,714 млрд. дол., або на 1,7%, й на 1 липня 2010 становив 104,549 млрд. дол., або 93,5% від ВВП. За даними НБУ, на 1 жовтня 2010 р. ВЗБ України зріс уже до 111,6 млрд. дол. За дев’ять місяців 2010 р. він збільшився на 8,2 млрд. дол., або на 7,93%. Борги уряду зросли за третій квартал на 21,8% — до 23,6 млрд. дол., Нацбанку — на 20,5%, до 7,1 млрд. дол., корпоративного сектору — на 3,7%, до 47,6 млрд. дол. Тим часом заборгованість банківської системи знизилася на 1,5% — до 27,9 млрд. дол.

У цій частині маємо два основних ризики.

По-перше, істотно змінилися акценти в структурі заборгованості за секторами економіки. Борг банківського сектору у значній частині просто заміщений боргом секторів державного управління та органів грошово-кредитного регулювання.

Інакше кажучи, питома вага держзаборгованості зростає як на дріжджах, а приватні борги відносно „тануть" — долари і євро повертаються на батьківщину.

А ще точніше — багатомільярдна іпотечна піраміда і піраміда споживчого кредитування плавно перейшла з розряду проблеми окремо взятих фінансових установ та товстих гаманців їх топменеджменту в головний біль усієї держави і її платників податків.

Посередні квартири по 3—5 тис. у.о. за кв. метр у Києві (в неоціненності яких нас намагалися, та, втім, і намагаються переконати представники великого будівельного бізнесу і багатьох великих ріелтерських агентств) відгукнулися 42-відсотковою девальвацією гривні, скороченням ВВП, зниженням рівня життя всього населення, за винятком самих „винуватців торжества", та іншими „радостями".

По-друге, валютні резерви країни набагато менші навіть від суто державних зобов’язань (тим більше що й поповнюються вони переважно за рахунок кредитів МВФ і продажу облігацій).

Нагадаємо, що кількість населення Росії втричі перевищує кількість громадян нашої країни, а ось вільноконвертований резерв у сусідів більший у 15 разів.

Відтак українська гривня сильна тільки проблемами американського долара. Лише глобальні проблеми американської валюти дозволяють Нацбанкові поки що повністю контролювати ситуацію з курсовими значеннями. Протягом року американський друкарський верстат знизив вартість „зелені" на 10—15% майже до всіх відносно твердих грошових одиниць, і тільки українська гривня, замість того, щоб укріпитися до рівнів 7—7,50 за долар, продовжує „плавати" поблизу восьмигривневої позначки, час від часу навіть намагаючись її перевищити.
Українські рецепти

Ще торік на обслуговування держборгу спрямовувалася кожна п’ята гривня держбюджету, тепер — кожна четверта. Ситуація загострюється, і її вже можна порівняти з грецькою та ірландськими проблемами (хоча за рівнем життя населення ми пам’ятаємо: що для них криза — для нас підйом).

Ось тільки у нашої країни немає „німецького паровоза", який може витягнути з будь-якого болота. Шоковою терапією за європейським зразком, тобто розв’язанням проблеми насамперед за рахунок надбагатих співвітчизників, схоже, також ніхто не має наміру займатися. Це греки підвищують прибутковий податок, заморожують зростання пенсій, скорочують державні інвестпрограми і допускають європейських аудиторів до перевірки власної державної звітності.

Ірландія приймає бюджет із різким зниженням соціальних виплат. А кабінет міністрів Іспанії схвалює пакет жорстких економічних заходів, спрямованих на стабілізацію економіки країни: продаж державної частки акцій у лотерейному бізнесі, часткова приватизація аеропортів, скорочення допомог безробітним і сувора економія на кожному бюджетному євро.

Про критичний стан справ із держфінансами країни свідчить той факт, що про проблему „спеціального режиму оподаткування для найбагатших", тобто про офшори, нарешті почали говорити на найвищому рівні, що вже є незаперечним прогресом.

Правда, далі розмов справа поки що не рушила. Досі замість наповнення бюджету за рахунок „багатих офшорних спрощенців" спробували взятися за спрощенців малих, тоді як у тій-таки Іспанії „чомусь" у терміновому порядку в листопаді минулого року провели лібералізацію оподаткування саме стосовно малого бізнесу.
„Баунті" для обраних

Можна, звісно, було б (не так із погляду фінансової вигоди, як для показовості й прикладу для співвітчизників) бодай на один-два кризових роки накласти ембарго на придбання дорогого автотранспорту для численних чиновників, на ремонт приміщень (крім термінових капітальних робіт в аварійних приміщеннях), на зростання утримання апарату держчиновників. Тоді й „маленьким українцям" було б легше „затягувати паски".

У нас нарешті внесли зміни до пенсійного законодавства в частині, яка стосується нарахування пенсійного забезпечення, що в десятки разів перевищує щомісячне утримання старенької вчительки або заслуженого лікаря.

І це правильно, адже пенсія 40 — 50 і більше тисяч гривень, порівняно з пенсією 900 гривень за повний стаж роботи, просто аморальна, такий розрив неможливий у жодній країні цивілізованого світу.

Проте введено стелю тільки для новоявлених спецпенсіонерів. Тим часом „країна Баунті — райської насолоди" для високопоставлених спецпенсіонерів, котрим пенсію вже нараховано, продовжує існувати.

Десятки мільярдів щорічного дефіциту Пенсійного фонду, співвідношення, при якому на 17 млн. працюючих припадає майже 15 млн. пенсіонерів, та ще й збереження надпенсій, можуть призвести до краху всю пенсійну систему країни.
Суто український шлях

Альтернатива європейському рецепту від кризи в нас поки що тільки одна — нарощувати борг, повернення якого перекладається на майбутні покоління. Але ж запасу міцності, про який чомусь так упевнено говорять чиновники (до 60 % від ВВП), у нас просто немає.
Ризики значного нарощування держборгу України

1. Висока динаміка накопичення: збільшення втричі за три роки. При цьому проводити системні реформи, перекривати потік видаткової частини (на утримання велетенського бюрократичного апарату тощо) і наповнювати дохідну частину держбюджету, бажано, як і в Європі, передусім за рахунок багатих, треба було ще „вчора".

2. Пікові навантаження на виплату зобов’язань випадуть саме на 2011 — 2012 роки. Причому в цей період простежуватимуться місячні піки повернення боргів. Найближчий настане у вересні 2011 року. Якщо згадати, що „чорні" вівторки й середи чомусь найурожайніші саме в серпні, можна порадити уважніше стежити за курсовими значеннями та макроіндикаторами, саме починаючи з другої половини наступного року.

3. Банківські ризики. Внутрішня держзаборгованість зростає галопуючими темпами переважно за рахунок збільшення обсягу ОВДП у портфелях найбільших банківських установ. Доки всі грають — усе нормально. У Росії до певного часу теж усі грали (хоча й у набагато більших масштабах) — і догралися до дефолту 1998 року, коли піраміда обвалилася. До речі, „наші" грають саме в „коротку". Якщо банкіри одного чудового ранку раптом вирішать вивести свої гроші з ринку ОВДП, курс гривні можуть спіткати серйозні
потрясіння.

4. Ризики зовнішнього кредитного недофінансування. Європейський валютний фонд передусім рятуватиме тільки членів ЄС (коли пожежа у власному будинку, треба рятувати своє майно). Україні також перепадає якась частина кредитів, оскільки свого часу на свою голову в країну зайшла „низка" дочок європейських банків — очевидно, саме тому міжнародні кредитори такі щедрі до нас. Проте нескінченно, роками нас ніхто не годуватиме.

5. Ризики прямої шкоди для економіки. У пошуках додаткових джерел фінансування країна звернулася не тільки до російських банків, які явно дискримінаційних умов при відкритті кредитної лінії не ставлять, а й до Китаю. А ось китайці гроші готові виділити по-східному — з умовами „товарного кредиту" (тобто устаткуванням, технікою тощо), а також із „безплатним додатком" у вигляді працьовитої китайської робочої сили.

6. Інфляційні ризики, практично, неминучі. Зарплата просто не встигає за зростанням цін, що моментально позначається на купівельній спроможності. Щодо реальних рівнів зростання цін, то не обов’язково читати зведення Держкомстату — достатньо просто один раз піти в найближчий магазин і все побачити на власні очі.

7. Ризики нераціонального використання отриманих кредитів. „Проїдання" замість інновацій та розвитку — це, здається, вже хронічна суто національна хвороба, і наслідки, швидше за все, будуть дуже серйозними — радикальне „затягування пасків".

У певний момент хронічний дефіцит бюджету, проблеми „Нафтогазу" та Пенсійного фонду, які й слугують живильною основою для навального збільшення державного боргу України, можуть призвести до збільшення ставок із позик. Тоді рефінансування зобов’язань стане досить складним. Якщо ж на все це раптом накладеться несприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків, наша країна, зациклена в основному на експорті металу і значно меншою мірою — на сільгосппродукції, може виявитися неплатоспроможною.

Якщо структурні реформи в економіці підмінятимуться точковими ударами то по малому бізнесу (з якого багато, попри все бажання, не візьмеш), то по простих пенсіонерах (через зростання цін на продукти й товари першої необхідності та перманентне підвищення тарифів), Україна залишиться залежною від зовнішніх ринків і зовнішнього фінансування, тобто на кредитній голці.

Це означає, що загроза дефолту, від якого восени 2008-го ми стояли всього за один крок, до кінця ще не нівельована. І одним відскоком (відносно високим темпом приросту) ВВП ситуацію не виправити. Зростання валового продукту торік забезпечувалося передусім низькою порівняльною базою і поліпшенням світової економічної обстановки. Поточний рік, швидше за все, буде
важчим.

А накопичені борги критичні й небезпечні. Не так величиною, як динамікою та способом використання позикових грошей. Держборг не може не розростатися семимильними кроками, поки є значний дефіцит бюджету.

Проблему ж дефіцитів не буде вирішено доти, доки існують, зокрема, „офшорна спрощенка" для багатих, аморальні спецпенсії та 300-тисячна армія держслужбовців із зарплатним фондом 8,6 млрд. грн., що зріс за останні роки на 30% (з межею зарплати для певних категорій 14 тисяч гривень щомісяця) та іншими благами на доволі пригрітих місцях, які оплачуються за рахунок доларів і євро, взятих у борг у міжнародних кредиторів, і збільшують щомісяця борговий прес на кожного громадянина країни.
Wall Street попереджає

І насамкінець невеличка замальовка з недавнього відрядження до Львівської області.

По одній із трас міжнародного значення, що з’єднує Республіку Польщу та Львів (одне з „міст-господарів" майбутнього спортивного турніру Євро-2012) у сутінковий час доби їхати автомобілем на багатьох ділянках дороги можна зі швидкістю, що не перевищує 30 — 35 км на годину. Великі вибої і по краях проїзної частини, і по самому її центрі створюють чималу небезпеку як для самого транспортного засобу, так і для його водія і пасажирів. Автомобілісти виконують на шосе прийоми слалому, виїжджають на зустрічну й подумки підраховують витрати на ремонт авто. Правда, тепер на допомогу прийшов сніг, запломбувавши вибої.

Відповідь на запитання, чому в нас такі дороги, чому інвестиції до нас ідуть із такою самою швидкістю, як рухаються автомобілі на напіврозбитих трасах, чому одні із жахом спостерігають за зростанням цін, а інші — отримують розкішне пенсійне утримання, яке й не снилося жодному європейському чиновнику, швидше за все, лежить в одній площині.

Як повідомляє The Washington Post, згідно зі щорічною доповіддю міжнародної неурядової організації Freedom House („Про стан свободи у світі" — Freedom in the World 2011), нинішнього року в категорію „частково вільних" перейшли дві колишні вільні країни — Мексика й Україна.

Організація Freedom House публікує звіти з 1973 року, аналізуючи політичні та громадянські свободи за багатьма критеріями, серед яких стан свободи слова, розвиток інститутів громадянського суспільства, незалежність судів, рівень корупції тощо.

За підсумками ще одного міжнародного рейтингу економічної свободи 2011 року, Україна опинилася в одній компанії з такими країнами, як Узбекистан, Ангола, Еквадор, Лесото тощо. Ця група названа „країнами з невільною, репресивною економікою". Прикметно, що інші країни СНД — Росія, Азербайджан, Молдова, Таджикистан, Білорусь — розміщуються в рейтингу значно вище. Індекс економічної свободи — показник, який щорічно розраховують газета Wall Street Journal і дослідницький центр Heritage Foundation щодо більшості країн світу. Аналіз економічної свободи проводиться з 1995 року.

Індекс (усього в списку 179 країн) розраховується за такими показниками: свобода бізнесу, свобода торгівлі, податкова свобода, свобода від втручання уряду, грошова свобода, свобода інвестицій, фінансова свобода, захист прав власності, свобода від корупції, свобода трудових відносин.

Heritage вказує, зокрема, на політичну нестабільність в Україні, високі бюджетні витрати, активне втручання держави в бізнес, рейдерство, непрозорість законодавства.

Позиція України — найнижча серед європейських країн. Позаду лише Чад, Коморські Острови, Конго, Туркменистан, Тимор-Лешті, Іран, Демократична Республіка Конго, Лівія, Бірма, Венесуела, Еритрея, Куба, Зімбабве і Північна Корея.
***

А формула ж успіху досить проста. Міцний середній клас плюс зовнішні інвестиції, і через два-три роки всі дисбаланси було б усунуто.

Насправді ж виходить, що минулий рік приніс оптимістичні фінансові результати лише деяким підприємствам експортного сектору, а рештки так званого середнього класу мусили відстоювати свої права, свої надії на «податковому майдані».

Зовнішні інвестиції, навіть з урахуванням майже рідного Кіпру (до речі, лідера за обсягами вкладів) були просто мізерними. А інакше і бути не могло. Адже для потужного припливу інвестицій, для довіри інвесторів потрібні передусім три складові: відповідна законодавча база, європейська поведінка чиновників і адекватна судова система.

Категорія: Економіка | Переглядів: 296 | Додав: oleh14 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Я шукаю ...
Корисна інформація
Онлайн радіо
Чатик
200
Статистика

Статистика матеріалів

Новин: 265
Файлів: 410
Форум: 3/4
Коментаріїв: 235

Зареєстровано на сайті

Всього: 226
Нових за місяць: 2
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка
 Патріот UA - портал українських патріотів! Програми, фільми, музика та багато цікавого на нашому порталі!

Друзі сайту
Лічильники
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Анализ сайта