До будівництва доступного житла та автошляхів держава планує залучити інвесторів. Позбавити їх бюрократичних бар'єрів покликані національні проекти.

Схоже на те, що українську будівельну галузь зовсім скоро рятуватимуть іноземці. Принаймні, це випливає з основних принципів ухваленої ще в першій половині цього року програми "Національні проекти". Як відомо, реалізацію масштабних десяти національних проектів, де 70-75% робіт припадає саме на будівельно-монтажні роботи, було схвалено свого часу Президентом Віктором Януковичем.

Чому саме ці проекти врятують будівництво? І як залучатимуться до них вітчизняні девелоперські та будівельні компанії?

Українське будівництво мертве

На думку голови комітету підприємців-виробників будівельних матеріалів та виробів при Торгово-промисловій палаті України Івана Салія, вітчизняне будівництво і 2010 року скоріше мертве, аніж живе.

"Яскравим прикладом цього є спроба будівельників Києва і Київщини переконати громадськість та органи державного управління в тому, що вони зводять споруди та будинки. Так, вони наводять старі статистичні дані. Насправді з усією відповідальністю повідомляю, що нічого тут в 2010 році не будували", - зазначає він.

За словами Івана Салія, зараз зростання обсягів будівництва показує лише Донецька область (10%) порівняно з 2009 роком. Інші регіони, як кажуть, сидять у глибокому мінусі. Так, падіння обсягів будівницва в Київській області становить 41%, у Львівській 27%.

Така ситуація не може виправитися сама по собі. Тим більше що внутрішні фінансові резерви на українських теренах, які б можна було вкладати у будівельну галузь, уже другий рік поспіль виявляються замалими і важкодоступними для окремих компаній. Не будується не лише житло, а й об'єкти соціально-культурного призначення, автошляхи.

Між іншим, як свідчить закордонний досвід, у часи великих економічних потрясінь саме будівництво доріг рятувало не одну державу від безгрошів'я та безробіття. Наприклад, за часів президента Теодора Рузвельта, який став керувати США далеко не в найкращі часи, було побудовано приблизно 800 тис. км автошляхів, 122 тис. громадських будівель (включаючи житло), а роботу було надано 8,5 млн осіб. А за керівництва Італією відомого диктатора Беніто Муссоліні йшло прискореними темпами (за умов значного скорочення залучення бюджетних коштів) будівництво десятків доріг, сотень нових лікарень. При ньому в кілька разів скоротилося безробіття, а головне, було викорінено корупцію.

Звісно, Україна не має наслідувати методи італійського правителя, але цей приклад яскраво свідчить, що кризу в державі та суспільстві долають серйозні проекти, які швидко можна втілити в життя. І ці проекти, як підтверджує досвід США та Італії, тісно пов'язані з будівництвом та спільними з ним галузями.

Концесійні автошляхи

У рамках "Національних проектів", за словами начальника відділу інвестиційної політики "Укравтодору" Віталія Прокопенка, пропонується побудувати транспортний коридор (Чорноморське економічне співробітництво).

"Цю програму буде реалізовано на умовах концесії. Тобто 100% коштів на будівництво доріг надає концесієдавець, який визначається державою на умовах конкурсу. Термін концесії становить до 49 років. За цей час інвестор повертає собі вкладені в будівництво гроші у вигляді платні за проїзд дорогою. Якщо цього не вистачатиме для покриття витрат, то шукатимуть інші джерела", - зазначає він.

Однак слід додати, що наразі всі зацікавлені сторони чекають на ухвалення нової редакції закону про концесію. На думку експертів, цей документ дасть змогу надавати так звану концесію на утримання і визначить усі суперечливі моменти щодо повернення грошей.

На сьогодні практично першим проектом, який уже фактично перетнув планку старту, є будівницво автомобільного шляху Одеса-Рені. Значення цієї дороги важко переоцінити - це важливий шлях, який поліпшить транзитні можливості України.

Але ще одним питанням, яке неабияк гальмує початкові роботи, є земельне. Оренда земельної ділянки, на якій прокладатимуть автошлях, дає ще 20-25% грошового "навантаження" на вартість цього об'єкта. В "Укравтодорі" підрахували, що за таких умов без урахування оренди проект може окупитися лише через 22 роки. Тому сьогодні державна компанія з автошляхів пропонує, аби земельна ділянка передавалася в оренду не концесіонеру, а саме "Укравтодору". А щоб далеко не ходити, експерти пропонують скористатися досвідом будівництва та експлуатації автодороги Москва-Санкт-Петербург, заснованої за принципом концесії.

У концесію можна також передавати будівництво водогонів та інші об'єкти комунальної інфраструктури. Але державі та органам місцевого самоврядування тут слід бути дуже пильними. Певним прикладом того, як не слід робити, є Луганськ, де в концесію іноземцям було передано реконструкцію місцевого водогону і вони дістали право експлуатувати його 25 років, отримуючи платню за воду. За словами Івана Салія, добре, що в Луганську, який раніше отримував воду дві години на день, відтепер вона надходить до мешканців цілодобово.

"Але ж і плата за воду стала втричі вищою, ніж раніше. І таке відбуватиметься протягом 25 років. Отже, всі питання, пов'язані з концесіонерами, треба вивчати та уникати подібних випадків", - наголосив він.

Своя модель соціального житла

Найзначнішим проектом, на думку голови Державного агентства України з управління національними проектами Сергія Євтушенка, є "Новая якість життя", яким зумовлено будівництво доступного житла.

"Цей проект відрізняється від державної програми з будівницва соціального житла. Під нього ми залучатимемо іноземні кошти і закордонних фахівців",- зазначив він. Його реалізація передбачає будівництво дев'ятиповерхових будинків на 70 квартир кожен із загальною площею 3827 кв. м. Планується зведення будинків на 1120 квартир. Насамперед втілення цього проекту розпочнуть у Києві, Одесі, Донецьку, Львові, Харкові. Потім його виконуватимуть в Івано-Франківську, Запоріжжі, Полтаві, Криму.

Програма довгострокова - 25-30 років. На реалізацію першого етапу (2,5 року) потрібно 1,5 млрд грн і приблизно 100 млн дол. США на рік небюджетних коштів.

І ТЕО робитимуть іноземці

Уряд надаватиме кошти лише на підготовку проектної документації. Держава також має підготувати земельні ділянки, безумовно, з пакетом документації по них. Завдяки цьому закордонні інвестори не матимуть бюрократичної тяганини коридорами українських владних структур. Нині за результатами попередніх переговорів із потенційними інвесторами було погоджено ціну квадратного метра такого житла - вона становить 4 тис. грн.

Тут треба зважити на те, що розробляти та впроваджувати в життя техніко-економічне обгрунтування (ТЕO) будівництва будуть також провідні світові інжинірингові фірми. За словами Сергія Євтушенка, вітчизняні інституції поки що не в змозі розробити ТЕО, яке б було на рівні світових стандартів. Тому більшість робіт, починаючи від проектування до будівництва за цим проектом, вестимуть іноземці. Цей факт неабияк обурив вітчизняні науково-дослідні установи з проектування будівництва, тож їхні представники висловили свою думку особисто Сергію Євтушенкові. Їм пояснили, що українські спеціалісти і компанії також працюватимуть над проектом, оскільки жодна західна компанія, на думку наших фахівців, не виконає абсолютно всіх обсягів робіт.

Наші будівельники не зацікавились

А як ставляться до цього проекту вітчизняні девелоперські і будівельні компанії? До багатьох із них, куди з цим питанням звертався кореспондент "УК", воно виявилося не досить привабливим і вони не погодилися якимось чином прокоментувати своє бачення та пропозиції. Очевидно, що переважна більшість українських девелоперів та будівельників не зацікавилась ним, оскільки не бачить своєї участі - практично все віддадуть на відкуп іноземцям.

Слід додати, що вітчизняна будівельна еліта також не вельми раділа щодо державної програми з будівництва соціального житла, яку розробляли під патронатом Кабінету Міністрів. Так, за словами консультанта Української будівельної асоціації (УБА) Дмитра Васильєва, у цьому документі не було чіткого механізму втілення його в життя. Тому УБА свого часу розробила свою програму, яка, до речі, схожа за принципами з проектом "Доступне житло" - виділення земельних ділянок, підведення комунікацій та оформлення документації безкоштовно. Цікаво, що тоді керівник УБА Лев Парцхаладзе не виключав, що за таких умов ціна квадратного метра житла може бути 4 тис. грн.

Отже впровадження в життя національних проектів, пов'язаних із будівництвом за іноземні кошти, є справою важливою і цілком підйомною. Переважна більшість експертів, окрім деяких політологів на кшталт Генадія Балашова, який вважає, що всі вони дрібні і не заслуговують на увагу, дотримуються думки, що їх цілком можна виконати. Аргументом цього є бажання держави взяти на себе всю "чорнову" роботу з документацією, аби потім просто надати інвесторам можливість спокійно робити все інше. Принаймні знаючи, що з нашою бюрократичною машиною розбиратиметься влада, інвестори мають проявити увагу до проектів.